-
укладення між СРСР та нацистською Німеччиною договору про ненапад, що ввійшов в історію як пакт Молотова-Ріббентропа. Таємні протоколи до нього розділяли Центрально-Східну Європу між Гітлером і Сталіним і фактично відкрили шлюзи для Другої
світової війни. -
напад ІІІ Райху на Польщу, початок Другої світової війни. У лавах Війська Польського воюють 110-120 тис. українців. Бомбардувань зазнає Львів та інші західноукраїнські міста. Початок Другої світової війни для українців
-
За цей час Вермахт в боях з Військом польським встиг
просунутись до Бреста і Львова. Радянський нарком закордонних справ В’ячеслав Молотов вручив послу Польщі в Москві ноту, де стверджувалося, що «…польська держава та її уряд фактично перестали існувати». Війська Українського фронту під командуванням маршала Семена Тимошенка просувалися назустріч Вермахту, майже не зустрічаючи організованого опору польських військ. -
-
укладення Договору про дружбу і кордони між СРСР та ІІІ Райхом, перерозподіл сфер впливу на окупованих землях міжвоєнної Польщі.
-
відзнака Героя Радянського Союзу. За час війни цієї відзнаки удостоїлися понад 2 тис. українців, понад 30 – двічі, а
льотчик Іван Кожедуб – тричі. -
«Голосування» організували політвідділи Українського фронту Червоної армії, до кампанії долучилися понад 50 тис. радянських агітаторів. За «блок комуністів і безпартійних», за офіційною версією, “віддали голоси” 90% виборців, зі 127 депутатів 71 були радянськими солдатами.
-
Народні збори західної України одностайно ухвалили рішення про встановлення радянського ладу, возз’єднання з Українською РСР та початок колективізації.
-
-
-
Північно-західним фронтом командував Семен Тимошенко, з українців комплектувалися 44-та і 70-та стрілецькі дивізії,
перша з яких потрапила в оточення і загинула. Всього з радянського боку загинуло до 40 тис. українців. Українські добровольці, зокрема Юрій Горліс-Горський, воювали й на боці Фінляндії. -
Причини:
мельниківці були старшими людьми, переважно емігрантами, які питання визволення України пов’язували з доброю волею Німеччини. Бандерівці – то була радикальна молодь,
заангажована в безпосередню підпільну роботу на українських землях, яка визнавала тільки політику “доконаних фактів” і безкомпромісної боротьби. -
-
фактичне закріпачення працівників в СРСР, початок
підготовки до загальноєвропейської війни -
Ці населені українцями та молдаванами території перейшли під контроль Бухареста 1918 року. Наприкінці червня СРСР оголосив Румунії ультиматум щодо “повернення” цих територій, погрожуючи війною. Румунія була змушена без бою віддати Бессарабію та Північну Буковину, що призвело до урядової кризи та приєднанню країни до гітлерівської “осі”. З частини цих земель утворили Молдавську РСР, решту приєднали до України.
-
-
Пізніше на їхньому місці постануть три нові радянські республіки.
-
Передбачав розгром Червоної армії протягом літньої кількатижневої кампанії та виходу до осені на лінію Архангельськ – Астрахань.
-
До кінця 1941 р. було заарештовано до 1500 націоналістів на українських землях та за кордоном.
-
-
в трикутнику Луцьк – Дубно – Броди. Розгром та відступ радянських військ
-
-
ОУН проголошує у Львові Акт відновлення Української Держави, створює Уряд на чолі з Ярославом Стецьком. 9 липня нацистська влада розігнала цей Уряд й арештувала Стецька. За 4 дні до цього у Кракові був арештований Степан Бандера.
-
оточення і знищення радянських військ в «котлі» під Уманню. В полон потрапили понад 100 тис. солдат, це було перше велике оточення радянських військ в Україні
-
так офіційно називалася окупована територія Польщі, що не була безпосередньо приєднана до ІІІ Райху.
-
Точна кількість загиблих цивільних досі невідома.
-
-
-
Утворення в околиці «Олевської республіки», що перебувала під
контролем українських повстанців -
В оточення потрапили понад 660 тис. солдат, цей “котел” був і залишається найбільшим оточенням в світовій історії.
-
-
після 71-денної облоги німецькі війська захопили столицю УРСР Київ. Бої за місто тривали з 7 липня. Долю Києва вирішив розворот 2-ї танкової групи і 2-ї армії Вермахту зі складу групи армій «Центр» з західного (московського) напряму на південь. Радянські війська залишили Київ, проте вирватися з оточення вдалося не всім.Поразка Південно-Західного фронту відкрила німецьким військам шлях на Східну Україну, у Приазов’я і Донбас.
-
на Хрещатику та прилеглих вулицях, заміновані радянськими саперами. Внаслідок двотижневої пожежі згоріло 324 будівлі, тисячі киян залишилися без даху над головою. Невдовзі радянські диверсанти підірвали Успенський собор Києво-Печерської лаври – пам’ятку XII ст..
-
Лише впродовж цих двох днів було страчено понад 30 тис. євреїв. Розстріли євреїв, циган, а також українців і військовополонених різних національностей тривали до кінця окупації Києва. Зокрема, протягом 1942 р. нацисти розстріляли 621 члена ОУН (мельниківців), 100 матросів Пінської військової флотилії, 5 циганських таборів. Загальна оцінка страчених у Бабиному Яру варіюєтсья від 70 тис. до 200 тис. осіб.
-
Загинуло та потрапило в полон 100 тис. радянських
солдатів. -
В оточення потрапили понад 100 тис. солдатів, це був третій та найменш відомий “котел” в Україні у 1941 р.
-
Оборона міста тривала від 5 серпня і була чи не єдиною “успішною” радянською операцією – хоча місто довелося залишити, Приморська армія була евакуйована з нього до Севастополя майже без втрат.
-
-
11-й армії Вермахту, що вже захопила Крим, протистояла евакуйована з Одеси Приморська армія та матроси Чорноморського флоту. Протягом 250 днів оборони захисники відбили два з трьох штурмів, під Севастополем вперше і востаннє була застосована супергармата “Дора” (800 мм діаметром).
-
Найвірогідніше, вибух організували радянські диверсанти з метою замаху на словацького президента Йозефа Тісо,
який того дня відвідав Київ, і зокрема Лавру, з верхівкою німецької окупаційної влади. Однак не виключено, що знищення відбулося за німецьким наказом. -
