Calligraphy 1

Китайська писемність

  • 1250 BCE

    Дзяґувень

    Дзяґувень
    1. Спочатку на панцирі або кістці писалося питання. Так само могли вказуватися ім'я оракула та князя, дата ворожби і, іноді, місце ворожби.
    2. Панцир або кістка клалися у вогонь, і за тріщинами визначався результат ворожби. Потім спеціальний жрець наносив напис з результатом на кістку чи панцир.
    3. Якщо до того, як результат буде видно, відбувалися якісь з'яви (сильний дощ, вітер), вони теж вказувалися на панцирі (кістці).
    4. Через деякий час після напису вказувалося, чи справдилася ворожба.
  • Period: 1250 BCE to 1050 BCE

    Дзяґувень 甲骨文

    Найдавніша відома форма китайської писемності - надписи на черепашачих панцирах та кістках тварин, що в першу чергу використовувалися для ворожби.
    При ухваленні будь-яких важливих рішень китайські правителі зверталися до надприродних істот, тому написи для ворожби зустрічаються дуже часто. Надписи наносив не сам правитель, а оракул.
  • 1046 BCE

    Дзіньвень

    Дзіньвень
    Надписи робилися на внутрішній частині посуду. Найбільш важливими бронзовими предметами з розкопок є дзвони, які використовувались у якості музичних інструментів, і триноги, які використовувались як столові предмети.
  • Period: 1046 BCE to 256 BCE

    Дзіньвень 金文

    Надписи, вирізьблені або відлиті на бронзових предметах, переважно ритуальних посудинах. На відміну від ворожильних надписів на кістках, що мали функцію коротких запитань і відповідей, надписи на бронзі містили імена предків, під час підношень яким використовувався предмет, або призначення предмету, і мали форму закінчених текстів.
  • 221 BCE

    Сяоджвань

    Сяоджвань
    Назва сяоджвань (''маленька печатка'') походить від збірної назви попередніх (не стандартизованих, розбитих на різні регіони шести царств) форм письма - даджвань (''велика печатка'').
  • Period: 221 BCE to 200

    Сяоджвань 小篆

    Буквально - «мала печатка». Стандартизована форма китайського письма, що була запроваджена під керівництвом першого імператора Китаю Цінь Ши Хуан-ді. Тоді, розбитий на 6 царств Китай вперше було об'єднано в одну країну, від чого виникла висока потреба в уніфікованій системі письма. Сяоджвань стала обов'язковим кроком до сучасного китайського письма.
  • 206 BCE

    Лішу

    Лішу
    Окрім кайшу від лішу також походять стиль сіншу 行书 - ''біжуче письмо'' (напівкурсив) і цаошу 草书 ''трав’яне письмо'' (курсив).
    Стиль цаошу з'явився як спрощений вид стилю лішу, марнозвісний своєю нерозбірливістю і складністю у читанні. Сіншу є проміжним стилем між кайшу і цаошу - швидкий у написанні, але достатньо зрозумілий.
  • Period: 206 BCE to 230

    Лішу 隶书

    Офіційне письмо. Спрощена версія сяоджвань, що виникла з потреб у швидшій та зручнішій формі письма. Використовувалася паралельно з сяоджвань, у бюрократії та повсякденному письмі, в той час як сяоджвань продовжували використовувати у ритуалах та законодавчих записах.
  • 230

    Кайшу

    Кайшу
    Кайшу визнано найкращим шрифтом у вивченні китайської мови. З нього також починається навчання каліграфії.
  • Period: 230 to

    Кайшу 楷书

    Нормативне письмо покладене в основу сучасної китайської каліграфії та типографіки. Наразі цей стиль є стандартом письма - друковані китайські шрифти базуються саме на кайшу. До сьогодні використовується в офіційних документах, каліграфії, навчанні.