-
Period: 850 to 1150
Князі
У ІХ ст. на території України постала велична держава Київська Русь, яка була однією з найбільших країн середньовічної Європи. Князями, які уславили цю державу були: Олег, Ігор, Ольга, Святослав, Володимир Великий, Ярослав Мудрий. Осередком держави стала Наддніпрянщина. -
860
Князі Аскольд і Дір
Кілька століть у Києві з прилеглими землями — Київському князівстві — правили князі-нащадки Кия. У літописах згадуються імена — Діра та Аскольда. Князь Аскольд, який змусив Візантію визнати свою державу, був християнином. Дехто серед воєначальників-язичників з його дружини вчинили проти князя заколот, унаслідок якого 882 року став княжити Олег. -
882
Князь Олег
Роки правління: 882–912
Олег прибув з Новгорода 882 року. За свідченням літопису 907 року, руська дружина на 2000 човнах, на чолі з Олегом вирушила в похід на Константинополь. Руси переволочили човни суходолом. Місто, що потрапило в облогу здалося, і Олег на знак своєї перемоги прибив свій щит на ворота міста. Наслідком цього походу стало підписання угоди про пільги для руських купців з візантійцями 911 року. -
912
Князь Ігор
Роки правління: 912–945
Після смерті Олега київським князем став Ігор, син Рюрика. Не корилися Києву деревляни, тому Ігор здійснив похід і наклав на них данину. Протягом трьох років князь боровся з уличами, але не підкорив їх. Восени 945 року Ігор пішов збирати данину з деревлян, які зі своїм князем Малом прив’язали Ігоря до двох нахилених дерев, а потім випростали дерева і розiрвали його. Древляни убили Ігоря і поховали «в Деревах, і донині є його могила біля Іскоростеня». -
945
Княгиня Ольга
Роки правління: 945–964
(регент при синові Святославі)
Після Ігоря на великокнязівському столі були його дружина Ольга і син Святослав. Княгиня Ольга правила в Києві з 945 р. Ольга вирішила встановити чіткі розміри данини для підлеглих земель. Княгиня відмовилася від воєн, усі справи з державами-сусідами вирішувала мирними засобами, піклувалася про поширення освіти. Саме тому літопис назвав її «наймудрішою серед усіх людей». Згодом Ольгу, одну з перших християнок Русі, було проголошено Святою. -
961
Князь Святослав
Роки правління: 964–972
Святослав, син Ігоря та Ольги, став княжити 964 р. Він дбав про зміцнення Київської держави. Але князь-воїн здобував визнання мечем. Усе життя він провів у походах. Бився зі степовими кочівниками, воював із Візантією, бо аж під її мури хотів посунути кордони власної держави.
Коли Святослав йшов битися з ворогом, то говорив слова: «Хочу на вас іти». -
980
Князь Володимир Великий
Роки правління: 980–1015
Князь Володимир постав як видатний дипломат, адміністратор і реформатор. Найголовнішим досягненням Володимира є запровадження на Русі християнства (988 рік), що сприяло культурному та політичному зближенню з Європою. Провів адміністративну та військову реформи, укріпив Київ. Південні кордони були укріплені «Змієвими Валами». Заснував систему шкільництва та заклав основи руської писемності. Володимир також придумав власну монету і запровадив гривню. -
1019
Князь Ярослав Мудрий
Роки правління: 1019–1054
Період князювання Ярослава, який отримав назву Мудрий, час розквіту і найвищого піднесення Київської Русі. У державотворчій справі він постав гідним наслідувачем свого батька, князя Володимира. Він як і його батько зміцнював південні кордони своєї держави і «ставив міста по Росі». Князь звів собор Святої Софії, уклав збірку законів «Руська Правда», звів золоті ворота у Києві. Ярослава назвали Мудрим, оскільки він створив найбільшу на Русі бібліотеку. -
1054
Триумвірат (князі Ярославичі)
Після смерті Ярослава до влади прийшли його сини: Ізяслав, Святослав і Всеволод.
За іменем батька вони увійшли в історію як князі Ярославичі. Триумвірат – політичний союз, співправління трьох осіб.
1054 - 1078 з перервами Ізяслав
1078 – 1093 Всеволод
1073 - 1076 Святослав -
1113
Володимир Мономах
Роки правління: 1113–1125
Придушив внутрішні конфлікти між князями, забезпечивши тимчасову єдність держави.
Автор «Повчання дітям» — видатної пам’ятки давньоруської літератури.
Активно захищав Русь від нападів половців.