Біографія Остапа Вишні

  • Народився на хуторі Чечва біля містечка Грунь Зіньківського повіту на Полтавщині в багатодітній (17 дітей) селянській сім’ї. Закінчив початкову, потім двокласну школу в Зінькові

  • Закінчив навчання в Київській військово-фельдшерській школі. Працював фельдшером — спочатку в російській армії, а з часом — у хірургічному відділі лікарні Південно-Західної залізниці

  • Вступив до Київського університету; але скоро залишив навчання і повністю віддався журналістській і літературній праці

  • Мобілізований до Армії УНР у медичні частини

  • «Демократичні реформи Денікіна (Фейлетон. Матеріалом для конституції бути не може) за підписом «П. Грунський»

  • Брав участь у діяльності літературних об’єднань «Плуг» і «Гарт», в організаціі та редагуванні, разом з Е. Блакитним, перших двох номерів журналу «Червоний Перець»

  • Став працівником республіканської газети «Вісті ВУЦВК», активно пише. Псевдонім Остап Вишня вперше з’явився в «Селянській правді» під фейлетоном «Чудака, їй-богу!»

  • Письменник

    був звинувачений в контрреволюційній діяльності й тероризмі, зокрема в замаху на товариша Постишева під час жовтневої демонстрації. Запроторений до таборів ГУЛАГу
  • Звільнений і повернувся до літературної праці

  • "Зенітка"

  • "Бекас", "Самостійна дірка", "Вальдшнеп", "Ведмідь"," Лисиця"," Вовк"," Заєць"

  • "Дика гуска", "Дика коза", "Перепілка"

  • "Екіпіровка мисливця"

  • "У ніч під Новий Рік"

  • "Фазани"

  • Реабілітований судовими органами СРСР.”Перший диктант”

  • Збірка «Мисливські усмішки»

  • Помер. Похований на Байковому кладовищі